7 клас. Самоконтроль на заняттях баскетболом. Гра в захисті: протидія атакуючим прийомам суперника.

 

Тема: Самоконтроль на заняттях баскетболом. Гра  в захисті: протидія атакуючим прийомам суперника.

 

Підготовча частина.

Теоретичні відомості:

Самоконтроль на заняттях баскетболом

Перш ніж розпочати самостійні заняття, необхідно з'ясувати стан здоров'я та рівень фізичного розвитку.

Заняття обов'язково слід розпочинати з розминки, а після її завершення застосовувати поновлювальні процедури (масаж, душ або ванну). Ефективність тренувальних навантажень збільшується, якщо їх використовувати разом із гартувальними процедурами і з дотриманням режиму раціонального харчування. Тому слід намагатися проводити заняття на свіжому повітрі, залучаючи до них товаришів або родичів.

Необхідно дотримуватися таких фізіологічних принципів тренування:

·        поступове ускладнення вправ;

·        зростання обсягу та інтенсивності навантажень;

·        чергування навантаження та відпочинку впродовж одного заняття з урахуванням перенесення навантаження.

Кожне заняття має складатися з підготовчої, основної та заключної частини, на що припадає відповідно 15–20 %, до 70 % і 5–10 % загальної тривалості заняття. Не намагатися якнайшвидше досягти результатів – це може призвести до перенавантаження та перевтомлення. Складаючи план заняття, слід добирати вправи на розвиток усіх фізичних якостей (сили, витривалості, швидкості, спритності, гнучкості).

Після виникнення відчуття втоми або відхилень у стані здоров'я необхідно зменшити навантаження та проконсультуватися з лікарем або вчителем фізичної культури.

 

1)    Стройові вправи;

2)    Вправи на увагу;

3)    Різні види ходьби, бігу, стрибків;

4)    Загальнорозвиваючі, підготовчі, підвідні вправи;

 

Основна частина.

Гра  в захисті: протидія атакуючим прийомам суперника.

Протидія  гравцю з м'ячем

Тримаючи гравця з м'ячем, захисник повинен стати між охороняється кошиком і підопічним на відстані витягнутої руки від нього. Дивитися треба на пояс підопічного. Це дозволяє краще зосередитися і уникнути втрати правильної позиції при виконанні нападаючим відволікаючих рухів - фінтів. Руки повинні бути підняті на рівні пояса, долоні повернені вгору, якщо нападник просто тримає м'яч або веде його.

Якщо ж він готується зробити передачу чи кидок, захисник повинен підняти руки вгору. Це утрудняє дії нападаючого. Що грає в захисті потрібно бути дуже уважним, щоб не зреагувати на помилковий рух нападаючого. Вистрибувати вгору захисник повинен тільки тоді, коли переконається, що противник кидає по кошику, інакше нападник легко піде від нього.

Методичні вказівки:

1)    Необхідно звертати увагу на способи тримання гравця, як без м'яча, так і з м'ячем. Паралельно освоюються і навички виходу нападаючого на вільне місце для одержання м'яча;

2)    Нападник виконує раптові зміни напрямку, ривки для вільного одержання м'яча від партнера;

3)    У парах: один гравець - нападаючий, інший - захисник. Нападаючий рухається від лицьової до лицьової лінії у триметровому коридорі, виконуючи ривки, повороти, різкі зупинки, фінти. Завдання захисника - переміщаючись спиною вперед, весь час перебувати між нападаючим і своїм кошиком. Потім партнери міняються ролями та по іншому боці майданчика переміщуються у зворотний бік;

4)    те ж, але нападаючий веде м'яч, а захисник, тримаючи руки за спиною або на поясі, повинен постійно займати правильну позицію;

5)    Те ж, але захисник діє активно, тобто може вибивати м'яч;

6)    Гра 1х1.

Можливі помилки при особистого захисту:

1)      Захисник тримає нападника на значній відстані, дозволяючи цим самим виконувати йому вільні маневри по майданчику;

2)      Після втрати м'яча гравець із запізненням знаходить свого підопічного;

3)      Гравця з м'ячем не виявляється активного опору.

 

Вправи для навчання:

1)         Гра 1х1, 2х2, 3х3, 4х4, 5х5 на одне кільце. Захисник розташовується між нападаючим і своїм кільцем з боку м'яча. Рука перегороджує шлях передачі. Після перехоплення вони стають нападниками;

2)         У двосторонніх іграх команди отримують завдання на вдосконалення тактичних дій.

 

       Заключна частина.

Привести організм у стан відносного покою.