15.04.2021. для 1 класу. Тема: "Профілактика плоскостопості. Різновиди ходьби. Вправи у русі".

 

Профілактика плоскостопості у дітей

Як запобігти плоскостопості в дитячому віці?

Причини плоскостопості у дитини

Прямоходіння – досягнення людства, що вирізняє його серед тваринного царства. Але за це доводиться платити значним навантаженням на ноги. Особливо страждають стопи, Біль, набряки, важкість у ногах – повсякденні супутники людства. У багатьох випадках причиною таких симптомів є плоскостопість.

Дітям до 5 років такий діагноз не ставлять. Мова йде тільки про схильність до плоскостопості. Склепіння стопи ще знаходяться на стадії формування і складаються з хрящової тканини, яка тільки починає твердіти, щоб прийняти остаточну форму. Тому мова йде саме про профілактику. Профілактика плоскостопості виходить на перший план.

В середньому діти починають ходити після 12-16 місяців. Спочатку ходьба поєднується з повзанням, а от коли дітки вже починають ходити частіше і довше, у батьків виникає закономірне питання покупки взуття.

Яким же критеріям воно має відповідати?

Невелика вага, гнучка підошва. Взуття не повинно заважати дитині насолоджуватися першими кроками.

Бажаний невеликий супінатор, каблук Томаса, формостійка п’ята. Ці компоненти забезпечують правильне положення і формування стопи та, відповідно, відбувається профілактика плоскостопості.

Однак, якщо дитина пересувається тільки в межах свого житла, в будинку із взуттям можна не поспішати. Купуйте першу пару з моменту виходу на вулицю, де без неї зовсім ніяк. В середньому батьки взувають своїх малюків в півтора року, що не суперечить рекомендаціям лікарів.

Пам’ятайте, щоб правильно підібрати взуття та здійснити якісну покупку, варто спочатку проконсультуватись у лікаря-ортопеда.

Тому саме профілактика плоскостопості виходить на перший план.

В середньому процес окостеніння завершується до 12 років, і тоді вже діагностують плоскостопість як патологію. Діагностику проводять на підставі рентгенологічного дослідження стопи під навантаженням в фронтальній і бічний проекціях, без рентгена, як би очевидна не була деформація стопи, діагноз ставити некоректно. До моменту точного діагнозу говорять тільки про схильність до плоскостопості, проте це не означає, що на патологію, що розвивається, не треба звертати уваги. Сама по собі плоскостопість у дітей проходить у вкрай рідкісних випадках при вдалому збігу обставин. Наприклад, тривалому ходінні босоніж по нерівних поверхнях, які підходять саме для цієї дитини, чутливості хрящових тканин до змін і правильному раціоні харчування.

Схильність до плоскостопості сьогодні виявляється дуже часто і у здорових дітей.

Є й малюки з групи ризику, де шанси на патологію набагато вище. Це діти в сім’ях із спадковою схильністю, недоношені новонароджені, ті, у кого при народженні виявлена так звана п’яткова стопа, м’язова дистонія, і дітлахи, які перенесли рахіт у грудному віці. Розвитку плоскостопості сприяють також гіподинамія, слабкість м’язового корсету через хвороби, недостатність харчування, низьке фізичне навантаження, рання стимуляція до ходьби, коли ноги ще не готові до навантажень, і носіння дитячого взуття з плоскою підошвою без спеціального супінатора в місці арочного склепіння. Ранні професійні спортивні заняття також можуть спровокувати плоскостопість.