Тема "Методика розвитку сили та гнучкості" для учнів 2, 3, 4 класів.
Методика розвитку сили
та гнучкості
2
клас
Фізичні вправи мають
особливе значення для людини: підвищення тонусу нервової та м’язової систем,
працездатності, їх потрібно виконувати кожного дня всім учням.
Виконання фізичних вправ
для розвитку сили й гнучкості є стимулюванням ряду фізіологічних функцій
організму. Це, насамперед, стосується діяльності серцево-судинної і дихальної
систем. У результаті виконання вправ швидко підвищується загальний тонус організму,
пожвавлюється діяльність серцево-судинної системи, внаслідок чого ліквідуються
вогнища застійної, депонованої крові, зокрема, у черевній порожнині.
Посилюється функція дихання: збільшується його глибина, поліпшується легенева
вентиляція. Покращується також і діяльність шлунково-кишкового тракту, нирок,
поліпшуються процеси обміну речовин тощо.
Вправи для розвитку сили
та гнучкості - це комплекс фізичних вправ, характер яких та форма проведення
різноманітні й залежать від мети занять. Якщо розглядати ці вправи як засіб
підняття функціональних можливостей організму, то достатньо виконувати їх
протягом 10-15 хв., застосовуючи прості вправи, які не викликають відчуття
втоми.
Загальний принцип
побудови комплексу полягає в тому, щоб забезпечити участь основних м’язових
груп в русі, що в свою чергу активно впливає на роботу внутрішніх органів. У
комплекс потрібно також включати вправи як на дихання, так і на гнучкість.
Потрібно уникати виконання вправ статичного характеру, із значним обтяженням,
на витривалість (наприклад, тривалий біг до втоми).
Завдання вправ для
розвитку сили й гнучкості:
- стимулювати
розвиток м’язів, що забезпечують правильну поставу, розвивають органи дихання,
кровообігу, поліпшують обмін речовин;
- сприяти
загартуванню організму учнів;
- підвищення
загального рівня розвитку активної і пасивної рухомості в суглобах, зміцнення
суглобів;
- розвиток
максимальної амплітуди в тих рухах, які сприяють швидкому оволодінню спортивною
технікою і на цій основі – покращення результатів.
Під
гнучкістю розуміють морфо-функціональні властивості опорно-рухового апарату,
які визначають ступінь рухомості його ланок. Іншими словами, гнучкість – це
здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою. Розрізняють активну і
пасивну гнучкість.
Активна
гнучкість проявляється за допомогою власних м’язових зусиль. Наприклад,
піднімання прямої ноги вперед (вбік) і утримання її в цьому положенні. Активні
рухи виконуються за рахунок роботи м’язових груп, які проходять через даний
суглоб.
Пасивна
гнучкість проявляється шляхом прикладання до рухомої частини тулуба зовнішніх
сил – зовнішнього обтяження; зусиль партнера і т. д. Показники пасивної
гнучкості у більшості випадків вищі від показників активної гнучкості. Різницю
між показниками активної і пасивної гнучкості називають "запасом
гнучкості". Гнучкість відносно легко і швидко розвивається, якщо заняття
носять щоденний систематичний характер. Найбільш значні темпи збільшення
показників гнучкості спостерігаються з 7 до 8 та з 11 до 13 років. Потім
гнучкість стабілізується і, якщо не виконувати вправи, що спрямовано впливають
на гнучкість, вона вже в 16-17- річному віці починає прогресивно погіршуватися.
Розвиток
гнучкості тісно пов’язаний з розвитком сили. Захоплення силовими вправами може
призвести до обмеження рухомості в суглобах, як і прискорений розвиток
гнучкості без належного зміцнення м’язово-зв’язкового апарату може призвести до
розхитаності в суглобах. Звідси випливає необхідність оптимального поєднання в
процесі фізичного виховання вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, з
силовими та іншими вправами, що сприятимуть гармонійному розвитку фізичних
якостей.
3 КЛАС
§
Тема:
Організовуючі вправи. Загальнорозвивальні вправи для формування правильної
постави. Різновиди ходьби та бігу. Підтягування у положенні лежачи на
горизонтальній та похилій гімнастичній лаві. Лазіння по гімнастичній стінці
однойменним і різнойменними способами (вгору, вниз, по діагоналі, праворуч,
ліворуч). Гра « Під грибок»
§
Спрямування:
фізичне виховання 3 клас
Мета:
а) освітня: навчити учнів контролювати свій стан під час виконання
ходьби,бігу на коротку дистанцію; навчити лазінню по похилій лаві, по
гімнастичній стінці однойменним і різнойменними способами; підтягуватися у
положенні лежачи на похилій гімнастичній лаві.
б)
оздоровча: розвивати швидкісно-силові якості. Зміцнити своє здоров’я та
покращити роботу серцево – судинної системи та органів дихання;
в)
виховувати в дітей потребу до самостійних занять фізичними вправами, зокрема
підтягуванню та лазінню; прищеплювати любов до спорту.
Місце проведення: спортивний зал.
|
Хід уроку |
Дозування |
Організаційно-методичні
вказівки |
|
І. Підготовча
частина |
8-10 хв. |
|
|
1. Шикування – Рівняйсь! Струнко! Добрий
день! |
30с. |
В
одну шеренгу |
|
2. Повідомлення теми і
завдань уроку. 3. Інструктаж
з техніки безпеки. |
30с. |
|
|
ІІ. Основна частина |
||
|
4. Ходьба: –
руки за голову ( на п’ятках) –
Руки в боки ( на носочках) –
Навприсядки –
стрибками –
на зовнішній стороні стопи –
на внутрішній стороні стопи Ходьба для відновлення
дихання. |
5
хв. |
Слідкувати
за прав. виконання. |
|
5. Біг. -приставним кроком – спиною вперед -біг високо піднімаючи коліна – стрибки на двох ногах (
зайчик) Ходьба для відновлення
дихання. |
Слідкувати
за прав. виконання. |
|
|
6. Перешикування
для ЗРВ 7. Загальнорозвиваючі
вправи на місці . 1.В.п.- стійка ноги нарізно,
руки вниз 1- руки в сторони – вдих 2- охопити себе за плечі ,
руки схресно- видих. 2. В.п.- стійка ноги нарізно,
руки на пояс 1- нахил голови вперед; 2- нахил голови назад; 3- нахил голови ліворуч; 4- нахил голови праворуч. 3.В.п. – стійка ноги
нарізно, руки на пояс 1- 4 – колові оберти головою
вліво; 1-4- колові
оберти головою вправо. 4. В.п.- стійка ноги нарізно,
руки вниз 1 – підняти ліве плече; 2 – в.п.; 3 – підняти праве
плече; 4 – в.п. Вправи з гімнастичною палицею
під музику. Вправи для відновлення
дихання. |
5-8р |
Слідкувати
за прав. виконання. |
|
6.Лазіння
по г. стінці однойменним і різнойменним способами. ( І команда) |
10
хв. |
|
|
7.Лазіння
по похилій г. лаві. ( ІІ команда) 8.Лазіння по горизонтальній
гімнастичній лаві. ( ІІІ команда) |
||
|
ІІІ.
Заключна частина |
3-5
хв |
|
|
1)
шикування класу |
||
|
2)
ходьба |
15-20
м |
|
|
3)
вправи, які приводять організм в стан відносного спокою |
1,5-2
хв |
|
|
4)
підсумок уроку Рефлексія Я дізнався… Зрозумів… Навчився… Найбільші труднощі відчував… Я не вмів, а тепер умію… |
1
хв |
Оцінка |
|
Організований
вихід з уроку |
4 клас
Загально-розвивальні
вправи.
Організаційні вправи для учнів.
Загальнорозвиваючими вправами (ЗРВ) в гімнастиці
вважаються доступні, прості у технічному відношенні елементарні рухи тілом та
його частинами, що виконуються з метою оздоровлення, виховання фізичних
якостей, покращення функціонального стану організму. Завдячуючи своїй доступності ці
вправи складають основний зміст занять у різних ланках сучасного фізичного
виховання населення. Комплекси (ЗРВ) складають основу ранкової гігієнічної
гімнастики, основної ритмічної, виробничої гімнастики. Представники усіх видів
спорту використовують ЗРВ у тренуванні як засіб розминки і розвитку певних
фізичних якостей. Велика кількість ЗРВ пояснюється тим, що різноманітні рухи
тілом та окремими його частинами застосовуються у різних поєднаннях,
урізноманітнюються ступінню м’язового напруження, змінами швидкості, амплітуди
і напрямку рухів. Варіативність вихідних та кінцевих положень, застосування
різноманітних предметів, обтяжень та приладів також поширюють межі застосування
даних вправ. Відносна простота і можливість поступового їх ускладнення дають
можливість застосовувати ЗРВ у заняттях із контингентом який відрізняється за
віком та рівнем підготовленості. Оволодіння ЗРВ є школою рухової
підготовленості. Починаючи з елементарних, моносуставних рухів учні поступово
переходять до більш складних вправ. Етап початкової підготовки в спорті також
характеризується застосуванням великої кількості ЗРВ. Дані вправи легко
дозуються, дозволяють цілеспрямовано та вибірково впливати на певні м’язові
групи. Особливого значення мають ЗРВ у формуванні правильної постави.
Безперечно, у діяльності викладача фізичного виховання знання, вміння та
навички, пов’язані з використанням такого універсального засобу, як ЗРВ,
повинні займати значне місце. Грамотне використання ЗРВ у заняттях з різним
контингентом передбачає: - володіння значним спектром конкретних вправ (вміння
демонструвати, термінологічно правильно називати); - знання характеру кожної
вправи, її спрямованості; 5 - вміння складати комплекси вправ в залежності від
завдань; - вміння навчати та організовувати заняття ОРУ різними способами
(використовуючи розповідь, показ, завдання, ігровим способом і т.і.); -
володіння методами організаціями занять ЗРВ; - вміння дозувати навантаження в
зв’язку з станом тих, хто займається, та завданнями які вирішуються.
Загальнорозвиваючі вправи як засіб гімнастики Загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) –
це вправи, які застосовуються для загального розвитку всіх частин тіла і
виконуються без предметів, а також на приладах масового типу.
Загальнорозвиваючі вправи, як правило, складають у відповідні комплекси. ЗРВ
можуть виконуватись з наступними предметами: палки, гантелі, обручі, скакалки,
булави, лави. Фізичне навантаження при виконанні ЗРВ, залежно від контингенту
учнів, можна дозувати добором вправ, кількістю їх повторень, інтенсивністю
м’язового напруження, зміною вихідних положень тіла. За допомогою
загальнорозвиваючих вправ можна: - вибірково впливати на окремі м’язові групи і
на весь руховий апарат; - розвивати потрібні рухові якості; - формувати гарну
поставу або виправляти окремі недоліки постави. Методичні особливості складання
комплексів ЗРВ На заняттях з фiзичної культури загальнорозвиваючi вправи
використовуються у виглядi окремих вправ, серії вправ,у видi спецiально
упорядкованих комплексiв. Вправи чи серiї з них використовуються для розвитку
рухових здiбностей, організації та проведення підготовчої частини заняття або у
заключній частині уроку. Комплекси загальнорозвиваючих вправ є основою ранкової
гігієнічної гімнастики, фізкультхвилинки або фізкультпаузи. Вони є основним
змістом ранкової гігієнічної гiмнастики, фiзкультхвилинки 6 та фізкультпаузи,
пiдготовчої або заключної частин уроку фізичної культури. При складаннi
комплексiв, передусiм, треба визначити цілбову спрямованість, змiст і обсяг
вправ, що будуть включенi до комплексу, визначити їх кількість, яка може
варіювати від 5 до 15; фiзкультхвилинка — 5—6 вправ, ранкова гiмнастика — 8—10,
пiдготовча частина уроку — 8—15 вправ). При пiдборi вправ до комплеку необхідно
керуватися такими правилами: 1. Вправи мають вiдповiдати призначенню комплексу,
тобто бути чітко зорієнтованими на те, з якою метою й для вирішення яких
завдань вони будуть застосовуватися (наприклад, вправи для комплексу ранкової
гігієнічної гімнастики, фізкультхвилинки, фізкультпаузи або підготовчої частини
уроку). 2. Вправи повиннi бути пiдiбранi так, щоб вони всебiчно впливали на всi
групи м‘язiв, органи i системи організму. В комплекси повиннi включатися вправи
на формування правильної постави i оволодіння умiнням управляти своїми рухами,
тобто оцінювати рухи в просторi, за часом i ступінню м’язових зусиль. 3. Вправи
повиннi бути доступними, тобто відповiдати віковим, морфофункційним
особливостям тих, хто займається, змiсту навчальної програми. Треба враховувати
й те, що загальнорозвиваючим вправам навчають,суворо дотримуючись правила «вiд
простого до складного» i «вiд легкого до важкого». Тiльки п При визначенні
послідовності вправ ослідовне вивчення вправ забезпечує позитивний результат в
роботi. у комплексі, рекомендується дотримуватися таких правил: 1. Започатковує
комплекс вправа на відчуття правильної постави (цiєю вправою повинен починатися
i закiнчуватися комплекс). Це важливо й тому, що створюється настанова на
збереження правильної постави при виконанні наступних вправ. 2. Другою i
третьою повинні бути прості за структурою вправи, але при виконанні яких
задіяні великі м’язові групи (ходьба на мiсцi iз високим пiнiманням стегна,
присiдання, нахили вперед, рухи руками, випади iз нахилами та iн). Цi вправи
загального впливу активiзують дiяльнiсть усiх органiв i систем органiзму, що є
важливим для пiдготовки органiзму до наступної діяльності. 7 З. Далі в комплекс
включаються вправи при виконанні яких чергується робота різних м’язових груп
(рук i плечового поясу, тулуба i нiг). До того ж у роботу повиннi включатися
послiдовно рухи рiзними частинами тiла. Наприклад, послідовність у першій серії
вправ може бути такою — вправи для рук i плечового поясу, спини i черевного
пресу, нiг. Друга i третя серiя вправ пропонуються у тiй же послiдовностi, але
із збільшенням амплітуди, інтенсивності та ступінню м’язових зусиль. Таке
чергування вправ забезпечує поступове збільшення навантаження i змiну роботи
рiзноманiтних груп м’язiв, що пiдвищує ефективнiсть м’язових зусиль i створює
умови активного вiдпочинку м‘язiв які виконували роботу. 4. Наступними в
комплекс включаються 2-3 вправи для всiх частин тiла з рiзною мiрою
iнтенсивностi. 5. Наприкінці комплексу повиннi мати місце вправи помiрної
iнтенсивностi, та відновлення дихання. Завершується комплекс вправою на
вiдчуття правильної постави. Кожну вправу в комплексi слiд повторювати вiд 4 до
8 раз; вправи для розвитку сили повинні передувати вправам на гнучкiсть i
повторюватися до вiдчуття втоми тих груп м’язiв, що виконують роботу, а вправи
на гнучкiсть — до появи легких больових вiдчуттiв.
Комментарии
Отправить комментарий