Тема "Баскетбол. Основи навчання групових тактичних дій" для учнів 7 класу
ОСНОВИ НАВЧАННЯ ГРУПОВИХ
ТАКТИЧНИХ ДІЙ
Навчання
групових тактичних дій здійснюється після ретельного засвоєння основних елементів індивідуальної тактики нападу
й захисту. Процес навчання починається з найпростіших взаємодій двох
нападників: спочатку під час чисельної переваги (2x1), а потім при чисельній
рівновазі із захисниками (2x2). Згодом вивчають взаємодії трьох баскетболістів
у грі 3x2 і 3x3.
Дії двох
нападників проти однакової кількості захисників вивчаються в такій
послідовності: передача – ривок прямо і зі зміною напрямку; заслін – спочатку статичний, а потім –
заслін з наведенням.
Взаємодії трьох
нападників засвоюються в такій послідовності: звільнення одного із гравців від
опіки шляхом застосування заслону; звільнення від опіки суперників за допомогою
перехресного ривка – пересічення; звільнення від опіки суперників за допомогою взаємодії
«мала вісімка».
Опанування
тактичних взаємодій відбувається традиційно: після пояснення прийому, що
вивчається, його виконують у полегшених умовах, згодом вправи ускладнюються за
рахунок введення пасивно або активно діючих суперників. Закріплюється прийом в
ігрових вправах і під час двосторонніх ігор.
Для навчання
тактики гри виключно важливе значення має дотримання дидактичного правила – від
головного до другорядного. Це означає, що на початковому етапі багаторічної
підготовки навчання має розпочинатися з основних елементів тактики гри.
Засвоїти тактику гри можна двома способами. Перший з них полягає у тому, що
спочатку вивчаються окремі елементи, які згодом удосконалюються у грі. Після
цього переходять до вивчення нового матеріалу. Такий спосіб називається
аналітичним, він визначається формулою: вправи – ігри – вправи.
Другий спосіб
навчання передбачає ознайомлення з діями та засвоєння їх безпосередньо у грі,
після чого переходять до ізольованого вивчення та подальшого вдосконалення дій
у грі. Такий спосіб називається синтетичним,
він визначається формулою: гра – вправа – гра.
Вправи для тренування групових дій.
1.
Вихід на вільне місце в
парах (рис. 65).
Рис. 65
2.
Передача м’яча в трійках зі
зміною гравцями місць (рис. 66).
3. Передача м’яча через одного гравця, міняючись місцем з
будь-яким іншим гравцем. Передача виконується після зміни місця
розташування (рис. 67).
4. П’ять і більше гравців розміщуються у шаховому порядку (рис.
68).
Гравець 1 веде
м’яч в напрямку гравця 2, передає йому м’яч однією рукою знизу, потім ставить
заслін. Ці самі дії повторює гравець 2 і т. д.
Рис.
66 Рис. 67 Рис.
68
1. Перехресний вихід. Передача гравцеві, що стоїть на лінії штрафного
кидка (рис. 69). Перехресний вихід гравців з колон до щита. Першим починає
переміщуватися гравець, який виконав передачу м’яча.
|
Рис. 69 |
Рис. 70 |
6. Наведення в парах. Гравець 1 передає м’яч гравцеві 2, який
виходить з кута майданчика (рис. 70) і супроводжує передачу своїм виходом до
м’яча. Після оволодіння передачею від гравця 2 він веде м’яч до щита і закидає
його в кошик чи передає м’яч партнерові 2, який рухається до щита.
7. Те саме через
центрового гравця (рис. 71). Гравець 1 передає м’яч гравцеві 2 і оббігає
центрового нападника. Цим маневром-наведенням він вчиться звільнятися від опіки
і, знову отримавши м’яч від гравця 2, закидати його в кошик. Для ускладнення
вправи вводиться захисник (спочатку один, потім два і три), який діє проти гравця
з м’ячем.
|
Рис. 71 |
Рис. 72 |
8. Те саме, але
проти гравця з м’ячем діє захисник.
9. Те саме, але з кидком м’яча в кошик. Гравці, які передали м’яч
центровому, рухаються до щита, отримують від центрового м’яч і закидають його в
кошик. Потім м’яч повертається в протилежну колону.
10. Гравці розподіляються на три групи. Одна – захисники, дві інші
– нападники. Останні організовують прохід до щита, застосовуючи «трикутник»
(рис. 72). Після кидка м’яч повертається в колону, а гравці, які виконали вправу,
міняються місцями в колонах (за вказівкою тренера).
11. Гравець веде м’яч у бік захисника і, поставивши заслін,
передає його партнерові. Той веде м’яч до щита і закидає його в кошик.
Виконання цієї вправи можна розпочинати з передачі м’яча від гравця з подальшим
обіграванням захисника вдвох.
12. Перехресний вихід і заслін (рис. 73). У першому випадку
гравець, який веде м’яч, після передачі виконує перехресний вихід, а в другому
– після передачі ставить заслін.
13. Подвійний заслін та організація боротьби за м’яч, що
відскочив (рис. 74). Гравець 3
виконує передачу партнерові 4. Ця передача – сигнал для центрового 2 зайняти
позицію подвійного заслону (із гравцем 1). Гравець 3 застосовує наведення
(подвійний заслін гравців 1 і 2) для звільнення від опіки й отримання м’яча.
Отримавши м’яч від гравця 4, він виконує кидок. Центрові 1 і 2 ведуть боротьбу
за м’яч, що відскочив. Для ускладнення вправи вводяться захисники.
14. Гра на один щит: 2х2, 3х3 (гра 3х3 може проводитися на два
щити з меншим дозуванням за часом).
Рис. 73
Рис. 74
Засвоєння
групових дій передбачає:
а) взаємодії двох
нападників з вибором вільного місця;
б) взаємодії двох
нападників проти одного захисника;
в) взаємодії
трьох нападників з вибором місця для отримання м’яча від партнера.
Взаємодії двох гравців. Обравши вільне
місце, гравець займає позицію, найбільш вигідну відносно до щита супротивника і
свого партнера, і здійснює подальші дії. Для цього йому необхідно швидко оцінити
взаєморозташування всіх гравців, визначити напрямок, в якому на цей момент йому
найвигідніше рухатися, щоб вийти на вільне місце, а потім застосувати дію, яка
дозволить йому звільнитися від опіки захисника і, вибігши вперед, отримати м’яч
від партнера.
Щоб дії партнерів
проти захисника були успішними, необхідно ретельно вивчити варіанти виходу на
вільне місце при взаємодії двох гравців спочатку без перешкод, потім проти
гравця, який чинить незначну і, нарешті, активну протидію при передачі м’яча й
виборі вільного місця.
Орієнтовні вправи
для навчання основних варіантів
взаємодії:
1. Тактична побудова – по двоє (парами).
Виконання:
використовуючи передачу м’яча, гравці пересуваються до щита, застосовуючи
виходи вперед у різних напрямках.
Варіанти: а) передати
м’яч по діагоналі й вибігти вперед;
б) передати м’яч
гравцеві, який вибіг уперед, і переміститися на той самий бік перед ним;
в) передати м’яч
і вибігти вперед позаду гравця з м’ячем, а потім отримати від нього поступальну
передачу.
Методичні вказівки:
передача виконується в момент, коли гравець вибігає вперед. Вправа доповнюється
веденням м’яча.
Якщо двом
нападникам доводиться долати опір одного захисника, то доцільно застосувати
наступний тактичний прийом:
а) гравець, який
володіє м’ячем, наближається до захисника, а в останній момент, передавши м’яч
партнерові, сам виходить уперед на вільне місце;
б) якщо м’яч
знаходяться в партнера, гравець без м’яча активно переміщується в напрямку до
щита і в протилежний від партнера з м’ячем бік, «відволікає» захисника,
забезпечивши тим самим гравцеві з м’ячем можливість активно діяти.
2. Шикування – по
двоє (парами).
Майданчик
розділяється поперечними лініями на зони, в кожній з яких розміщується
захисник.
Виконання:
гравці, передаючи м’яч між собою, повинні перейти на протилежний бік таким
чином, щоб захисник не зміг перехопити
м’яч.
Методичні
вказівки: дії нападників можуть обумовлюватися заздалегідь або бути довільними:
Захисник не має
права виходити за межі свого коридору.
3. Тактична побудова – одна колона на
середині бічної лінії, інша – на рівні лінії штрафного кидка (рис. 75).
Виконання: 1 передає м’яч 2, який
вбігає в зону штрафного кидка, а сам, пересуваючись уздовж лицьової лінії,
вибігає збоку від щита. 2 веде м’яч і передає його 1, який, зупинившись, кидає
м’яч у кошик.
Рис. 75
Гравці вдосконалюються в описаних
вище способах взаємодії, виконуючи вправи 2х1, у яких дії нападників мають
чітко обумовлюватися, якщо вони недостатньо засвоєні, або чергуватися з вільним
їх вибором, якщо баскетболісти оволоділи основами.
Взаємодія трьох гравців. При взаємодії 3
гравців з вибором вільного місця основне завдання полягає в опануванні
раціонального розташування гравців, зручного для їх взаємодії при атаці кошика,
а також застосуванні варіантів виходу на вільне місце для безпосереднього
отримання м’яча від партнера й кидка в кошик.
1. Тактична побудова – у три колони біля лицьової лінії.
Виконання: 1-а
трійка просувається вперед, безперервно передаючи м’яч через гравця, який
знаходиться всередині.
Варіанти: а)
після передачі м’яча гравці біжать у напрямку передачі і, огинаючи свого
партнера позаду, виходять уперед для ловіння м’яча (рис. 76).
2. Тактична побудова – як зображено на рис. 77.
Виконання: 1
передає м’яч 2, який після ведення віддає його 3 і вибігає до щита. 3 передає
м’яч для кидка 1.
Варіанти: а) 3
сам проходить до щита й завершує атаку кидком;
б) 3 передає м’яч
для кидка 2; 1, отримавши м’яч від 3, передає його 2, який завершує атаку
кидком;
в) 2 після
передачі м’яча вибігає до щита з іншого боку.
|
Рис. 76 |
Рис. 77 |
3. Тактична побудова
– по троє («трійки»).
Виконання: 1 веде
м’яч, одночасно з ним починають біг 2 і 3 (рис. 78). 2 виконує фінт в один бік
і вибігає назустріч 1, який зупиняється, повертається та передає йому м’яч.
Підбігши до щита, 3 отримує м’яч від 2 після того, як той, ведучи м’яч,
наблизиться до щита.
Варіанти: а) для
завершального кидка 3 передає м’яч 1 або 2;
б) м’яч веде 3 і
після повороту передає його 1, який віддає його потім 2, який вибігає в зону
ближнього кидка (рис. 79).
Рис. 78 Рис. 79
Засвоєння групових дій передбачає:
а) взаємодії
трьох нападників проти двох захисників;
б) взаємодії
2х2 і
3х3.
У вправах, де троє нападників діють проти двох захисників, гравцям
вигідно розташовуватися у вигляді трикутника. Гравець, вільний від опіки
захисників, має можливість діяти. У цій ситуації можливі тактичні варіанти дій:
а) гравець без
м’яча, якого не опікає захисник, вибігає на вільне місце, щоб отримати м’яч;
б) гравець без
м’яча, якого опікає захисник, відходить у бік або виходить уперед від гравця з
м’ячем, відволікаючи на себе захисника;
в) гравець,
вільний від опіки, або другий його партнер, якого «тримає» захисник, виходить
на заслін гравцеві з м’ячем, створюючи умови для кидка.
На цьому етапі
вивчається постановка заслонів гравцеві з м’ячем. Заслони допомагають нападнику
кинути м’яч у кошик, пройти з веденням або передати м’яч партнерові.
Щоб правильно
застосовувати заслін, потрібно правильно обрати місце для нього і своєчасно
його поставити.
До виконання
заслонів гравці підводяться поступово, виконуючи підготовчі вправи в процесі
засвоєння та вдосконалення прийомів техніки гри.
Орієнтовні вправи:
Тактична побудова – у вигляді
чотирикутника (рис. 80).
Виконання: 1 веде м’яч до 2, що
стоїть у II колоні. З відстані 1,5-
Рис. 80 Рис.
81
Рис. 82
Варіанти: можливе шикування в
шеренги, у шаховому порядку, у вигляді трикутника і так, як показано на рис.
82.
Методичні вказівки: зупинка
гравця після передачі має бути короткочасною. Як тільки партнер з м’ячем
розпочне рух, гравець має розвернутися до нього обличчям. Відхід з веденням
виконується тільки в напрямку поставленого заслону.
2. Тактична побудова – у колони (рис. 83); перед гравцем 2
розташовується захисник.
Виконання: 1 передає м’яч 2 і
вибігає на заслін. У цей момент 2 веде м’яч до щита й кидає в кошик. 1
супроводжує його після заслону.
Варіанти:
а) м’яч у 2, який передає його 1 і чекає на зворотну передачу, після чого 1
ставить заслін;
б) 1 у першому варіанті та 2 у другому варіанті
після відходу з веденням передають м’яч гравцеві, який поставив заслін.
|
Рис. 83 |
Рис. 84 |
Тактична побудова –
у дві групи, як показано на рис. 84.
Захисник опікає гравця, який
стоїть ближче до щита.
Виконання: 1 веде м’яч у зону
штрафного кидка, передає його 2, вибігає в напрямку передачі та ставить заслін.
2 веде м’яч і передає для кидка 1, який після заслону розвертається і рухається
до щита.
Варіанти: а) 1 сам проходить
для кидка, тоді 2 супроводжує його. Для трьох гравців рекомендуються такі
вправи на засвоєння заслонів:
1. Гравець передає м’яч
партнерові, а сам залишається на місці або застосовує відволікаючий маневр,
переміщуючись у бік від взаємодіючих гравців, або вибігає до щита, а заслін
реалізують його два партнери.
2. Гравець передає м’яч
партнерові та виходить на заслін в напрямку передачі. Найчастіше тут
взаємодіють тільки два гравці або третій підключається для проміжної передачі.
Гравець передає м’яч одному
партнерові та вибігає на заслін до іншого.
На рис. 85 наведено приклад такої взаємодії. 1
передає м’яч 3. У цей момент 2 виходить
на заслін. 3, використовуючи цю ситуацію, проходить до щита для кидка.
Рис. 85
Варіанти: а) 3, отримавши м’яч, передає його
гравцеві 2, захисник переключається на 2, тоді 3 ставить йому заслін, а 2 веде
м’яч до щита;
б) 2 ставить заслін 3. 1
після передачі біжить у кут, а потім уздовж лицьової лінії. 3 передає йому м’яч
для кидка, коли той вибігає на протилежний бік щита. Заслони вдосконалюють в
ігрових вправах, на одній половині поля при взаємодії трьох гравців проти двох
захисників, у якій третій гравець підключається для проміжних маневрів. Заслони
необхідно чергувати з вільним нападом.
Тактика команди може бути
гнучкою тільки в тому випадку, якщо всі гравці вміють взаємодіяти між собою при
будь-яких варіантах їх організації всередині тієї чи іншої тактичної системи.
Тому незалежно від того, які функції за індивідуальними здібностями в кінцевому
підсумку буде виконувати гравець, усі повинні ретельно засвоїти різні варіанти
взаємодії між ланками та всередині окремих ланок. Наприклад, центровий гравець
найчастіше отримує м’яч від партнерів задньої лінії. При атаці кошика найбільш
ефективно центровий гравець може взаємодіяти з крайнім нападником або одночасно
і з тим і з іншим. Тому характерні для даної системи групові дії вивчаються за
допомогою вправ, які передбачають почергове виконання функцій центрового всіма
гравцями. Лише після цього можна переходити до спеціалізованого тренування
баскетболістів з урахуванням їх індивідуальних даних.
Нижче пропонуються типові
вправи для оволодіння груповими взаємодіями гравців, характерними для
нападу «центром».
1. Тактична побудова – у дві колони, що розташовуються в кутах
майданчика обличчям до його центру. Один гравець з м’ячем стає на однаковій
відстані від них поза зоною штрафного кидка.
Виконання: гравці по черзі
вибігають уперед, отримують передачу, зупиняються і, повернувши м’яч 1, стають
у кінець іншої колони.
Варіант: гравець передає м’яч
тому з партнерів, який швидше вибіжить з кута майданчика на вихідну позицію для
ловіння м’яча.
Методичні
вказівки: гравці повинні взаємодіяти один з одним точно і швидко.
2.
Тактична побудова – у дві колони, що розташовуються в кутах майданчика обличчям у
поле (рис. 86). Збоку від центрального кола на цій же половині обличчям до них
знаходяться ще 2 гравці. У кожного з них по м’ячу.
Рис. 86 Рис. 87
Виконання: 1 вибігає до лінії
штрафного кидка, отримавши м’яч від 2, повертає м’яч йому ж і переходить, як
показано на рис. 86. Як тільки він віддав м’яч, на це ж місце вибігає 3 і так
само, отримавши м’яч від 4, виконує зворотну передачу. Через кілька повторів на
заміну 2 і 4 виходять інші гравці.
Варіанти: а) вправа
виконується з одним м’ячем.
а) 2, отримавши назад м’яч
від 1, передає його 4. Тільки в цей момент вибігає вперед 3;
б) додатково вводиться
переміщення гравців III і IV колон (рис. 87). 1 передає м’яч на вихід 2 і,
отримавши зворотну передачу, спрямовує її 3, а сам йде в кінець II колони. 2
переходить у кінець III колони. 3 передає м’яч на вихід 4 і, впіймавши від
нього м’яч, передає його наступному гравцеві з III колони, а сам переходить у I
колону. 4 після передачі переходить у IV колону.
Методичні вказівки: гравець,
який отримав м’яч у позиції центрового, утримує його доти, доки всі учасники
вправи не поміняються місцями. При цьому 1 і 3 пробігають перед 2, а 4 – позаду
нього.
3.
Тактична побудова – як і в попередній вправі (рис. 88).
Рис. 88
Виконання: 1 передає м’яч 2 , який вибігає до
лінії штрафного кидка, і переміщується слідом за передачею на інший бік. 2
повертає йому м’яч, після чого йде в I колону. 1, переходячи на ведення,
наближається до щита, кидає м’яч у кошик, ловить його після відскоку, передає 3
і переходить у кінець III колони. 3 відразу передає м’яч 4, який вибігає. Той
повертає йому м’яч у момент, коли він пробігає ліворуч від нього. Після
виконання вправи 4 перебігає в кінець IV колони. 3, закінчивши ведення кидком,
ловить м’яч і, передавши його в I колону, переходить у кінець II колони.
Варіанти: а) 2 після передачі
м’яча вибігає також до щита з протилежного боку від 1 і включається в боротьбу
за відскік;
б) 1 після ведення передає
м’яч для кидка в кошик 2, а сам включається в боротьбу за м’яч, що відскочив;
в) 2 до передачі м’яча робить
фінт на передачу в бік, протилежний напрямку руху 1;
г) у боротьбу за відскік
додатково включається і 4;
д) одночасно з 1 до щита
рухається 3, вибігаючи на протилежний бік
від 1.
У цьому
випадку 2 отримує право діяти на власний розсуд: він може передати м’яч 1, 3,
може виконати фінт на передачу одному з них і передати м’яч іншому тощо.
У підготовчих вправах
баскетболісти набувають також навичок безпосередньої атаки кошика з позицій
центрового гравця. Тут використовуються вправи, що завершуються індивідуальними
проходами гравця й кидками з близької відстані.
Орієнтовні вправи:
1. Тактична побудова – у три колони (рис. 89).
Виконання: 1 передає м’яч на вихід по діагоналі
2, який, не зупиняючись, передає його 3 і біжить до щита з іншого від нього
боку. 3, ведучи м’яч, проходить уздовж лицьової лінії та передає його для кидка
в кошик 2.
|
Рис.
89 |
Рис. 90 |
Варіанти: гравець, що
заволодів м’ячем, у випадку нерезультативного кидка знову віддає його 2 для
повторної спроби.
2. Тактична побудова – у чотири колони, що розташовуються в кутах на
одній половині поля (рис. 90).
Виконання: 1 веде м’яч по
діагоналі. З кута в зону дій центрового вибігає 2. Отримавши від 1 приховану
передачу, 2 повертається на інший бік і, ведучи м’яч, виходить до щита.
Варіанти: а) 2 перед
поворотом виконує фінт на передачу 3;
б) виконавши фінт на передачу
1 продовжує біг до щита, 2 повертається і веде м’яч в іншому напрямку.
У позиційному нападі групові
дії будуються також на своєчасному застосуванні заслонів гравцеві з м’ячем «для
кидка», гравцеві без м’яча «для виходу», звільнення від опіки тощо.
Типовим варіантом заслонів є взаємодії гравців
з наведенням. Пробігаючи повз
партнера, нападник наводить свого опікуна на нього або на захисника, який його
тримає.
Рис. 91
На рис. 91 показано варіант
застосування наведення. Нападник наводить «свого» захисника на партнера й
опікає гравця. Отримавши з рук партнера м’яч, він, ведучи його, проходить до
щита.
Часто захисник, намагаючись
прикрити прохід нападника до кошика після наведення, відступає назад. У цьому
випадку закінчувати наведення виходом під щит уже немає сенсу, а необхідно
кинути м’яч у кошик у той момент, коли нападник опиняється без опіки.
Далі вивчаються:
а) взаємодія двох і трьох гравців
у системі швидкого прориву і позиційного нападу;
б) застосування заслонів у
тактичних комбінаціях.
Для вдосконалення тактичної
системи швидкого прориву корисні вправи на швидкість пересування і точність
передач м’яча. Наприклад, гравці шикуються в групи по троє за лицьовою лінією.
Виконання: відстань від
одного до протилежного щита кожна трійка повинна подолати з найменшою кількістю
передач. Завершивши атаку кидком у протилежний кошик, гравці відразу ж атакують
кошик у зворотному напрямку. Можна враховувати суму передач в одному та в іншому напрямках.
В аналогічних вправах гравці
взаємодіють проти організованого захисту (2x1, 3х2, а також 2х2, 3х3). У цьому
випадку при перехопленні або оволодінні м’ячем після кидка в кошик гравці
спрямовуються на прорив. Баскетболісти, які втратили м’яч, організовують
оборону кошика.
Для вдосконалення позиційного
нападу розучуються нові варіанти взаємодії гравців. Гравці, рухаючись один
одному назустріч, сходяться таким чином, щоб ті, хто їх опікає, їх захисники,
зіткнулися між собою. У цьому випадку один з партнерів може відірватися від
супротивника, який заступає йому шлях, і отримати м’яч для кидка в кошик. Такий
варіант взаємодії гравців називається пересіченням.
Його особливо вигідно застосовувати при стрімких атаках і в тих випадках, коли
суперник опікає нападників дуже щільно.
Пересічення також виконується
гравцем, який веде м’яч назустріч партнерові. У цьому варіанті м’яч передається
з рук у руки в момент їх зустрічі, а гравець, який отримав м’яч, веде його й атакує
кошик.
Пересічення. Також вигідно застосовувати
при взаємодії гравців із центром.
Нижче наведено варіанти таких
взаємодій:
1. Тактична побудова – як показано на рис. 92.
Виконання: 1 передає м’яч 2 і
після фінту в бік передачі виконує пересічення із 3. Якщо 3 вдається
звільнитися від опіки захисника, то м’яч передається йому для кидка в кошик.
Якщо йому не вдається реалізувати цю дію, то м’яч посилається партнерові, який
знаходиться в більш вигідній позиції (1).
Одним з типових варіантів
взаємодії трьох гравців за допомогою заслону є «трійка» (рис. 93). Тут поєднується передача м’яча партнерові в
одному напрямку з виходом гравця на заслін партнеру в іншому напрямку. Гравець
2, звільнившись від опіки захисника, вбігає в зону штрафного кидка і, отримавши
м’яч, атакує кошик. Атака підтримується 1, який після заслону також виходить до
щита.
|
Рис. 92 |
Рис. 93 |
Низка взаємодій трьох гравців
будується на послідовному виконанні декількох заслонів. Наприклад, гравці
розташовуються у вигляді трикутника (рис. 94).
Виконання: 1 передає м’яч 3 і
виходить на заслін 2. Цей своєю чергою вибігає на заслін 3, який, ведучи м’яч,
проходить до щита й завершує атаку кидком у кошик. 2 після заслону також
підтримує атаку кошика й бореться за м’яч, якщо кидок партнера виявиться
нерезультативним.
Три гравці, застосовуючи
пересічення, можуть взаємодіяти в так званій «малій вісімці». Цю взаємодію
можна повторювати кілька разів, доки не створяться сприятливі умови для атаки
кошика. 1 веде м’яч назустріч 2. У момент пересічення 1 передає м’яч з рук в
руки 2, який після короткого ведення також передає м’яч 3, що вибіг назустріч,
і продовжує рухатися по дузі назустріч 1 і т. д. (рис. 95).
Рис. 94 Рис. 95
«Мала вісімка» в командних атаках часто застосовується як відволікаючий тактичний
маневр у поєднанні з подальшим виходом до щита гравця, який веде м’яч, або з
передачею м’яча іншому гравцеві, який вийшов під щит.
Описані
варіанти взаємодії гравців вивчаються та вдосконалюються у вправах 2х2 і 3х3 на
одній половині поля.
Комментарии
Отправить комментарий