Блог вчителя фізичного виховання Виноградненського НВК

  Удари по м’ячу Удари по м'ячу — це основний спосіб ведення гри. їх ви­конують ногою і головою, і вони вимагають точного вико­нання.  Удари по м'ячу ногою, незалежно від способу виконан­ня, можна розділити на два види: прямі (мал. 1) і різані (мал. 2, 3). При прямому ударі м'яч летить в напрямку заподіюва­ного удару. Якщо ж напрямок удару здійснюється в якій-небудь стороні від центру  Мал.1  ваги м'яча, то це різаний удар. Такий удар не   можна називати неточним: ним потрібно ко­ристуватися так само, як і іншими, траєкторію польоту ви­бирати (передбачати) особливо ретельно.  Точне і своєчасне виконання удару по м'ячу дозволяє заощаджувати сили, швидко і планомірно розвивати  Мал. 2  ата­ки, змушувати польових гравців і воротаря суперників час­тіше помилятися. Адже гра складається з великої кількості ударів і передач на різні відстані. По тому, наскільки успіш­ні ці дії, судять і про видовищну красу футбольного дво­бою. ...

 Акробатичні елементи. Стійка на руках користь і шкода admin Стійка на руках – складна вправа, що виконується зовсім небагатьма атлетами. Деякі навіть не пробують його зробити, так як просто недооцінюють свої сили. Однак насправді стояти і ходити на руках набагато простіше, ніж здається. Крім того, даний фітнес-елемент має ряд корисних переваг. Стійка на руках: користь вправи З боку може здатися, що стояти, а тим більше ходити на руках може тільки дуже сильний і досвідчений спортсмен. На ділі ж це вправа є легким і простим у виконанні, і освоїти його може навіть дитина. Часто воно є елементом тренувань з гімнастики і йоги, що також говорить про те, що спеціальна фізпідготовка для його виконання не обов’язкова. Окрім видовища, стійка на руках має деякі незаперечні переваги: Допомагає зміцнити м’язи рук і всієї верхньої частини тулуба. Особливо під час виконання вправи працюють плечі, руки і спина, адже саме за допомогою цих м’язів доводиться утримувати все тіло в неприродному для нь...

  Засоби розвитку витривалості та методи контролю Витривалість  —  це здатність людини проти­стояти фізичному стомленню під час м'язової ді­яльності. Загальна витривалість проявляється під час тривалої роботи помірної інтенсивності з ви­користанням усього м'язового апарата людини (вона переважно залежить від функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної сис­тем). Під спеціальною витривалістю розуміють ви­тривалість у певній руховій діяльності. Вона зале­жить від можливостей нервово-м'язового апарата, швидкості витрати ресурсів енергії та ін. Основні засоби розвитку витривалості: циклічні рухи (біг, плавання, лижі, ковзани, веслування); ациклічні вправи, що штучно організовані як циклічні (аеробіка, ритміка); засоби комплексного впливу (рухливі та спор­тивні ігри, смуги перешкод, колове тренування та ін.). Загальну витривалість можна розвивати за до­помогою рівномірного (безперервного) або інтер- вального методу. Рекомен...